Ты просто делай, что умеешь,
А не умеешь, так учись.
Цени пришедшую идею,
Благодари за это жизнь.
В конечном счете, будет важным,
Что ты не зря носил штаны,
Что отличают всех сограждан
Не только внешние черты.
Ты научись быть верным в малом
И не завидуй никому,
Нам не дано знать, кто был правым,
И кто был левым почему?
Нам не дано знать, кто успешен,
А кто лишь воздух шевелит,
И безнадежно так поспешен
Наш суд и прокурор сидит.
Мы все, по сути, только дети,
Своей ученостью хвалясь,
Не знаем мы, зачем на свете
Живем, то плача, то смеясь,
Доступно нам преодоленье,
И мы идем куда-то врозь,
Достигло ль наше поколенье
Чего другим не удалось?
Кому ж на свете все понятно,
От тех бегу и тех боюсь,
От них имел я многократно
И в хвост и в гриву, но не злюсь.
И сам из тех я, кто не знает,
А если знает, то пока
О том еще не понимает,
Не прыгнешь выше потолка.
Но я люблю полет дерзанья
Мне день полета, словно год.
И может, в этом содержанье?
И счастье, если повезет.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
