А Сад Гетсиманський розрісся увись і ушир!
Заморські маслини смакують з борщем, равіолі.
І ближнього шепіт росте у ялиновий крик –
Спиватиме луни червона імла видноколу.
Гора Еліонська вже нижча за вартість буття.
Звикаєм до розкоші, фальші, до вітру – в кишені,
До того, що зрадити ладен сердечний кумпан
За долар, за чин, за политий медком макорженик.
Як прийде месія – потьмаряться титла і тло.
Трутизни хлюпнуть усевладні чорти в чашу квасу.
А юрми – бідак, живоїд, салогон, сліпород –
Нестимуть дари Вельзевулу. Круті обертаси...
2
На аркуші хмарні виточую з вен зрілу крів…
Праворуч – ридання, ліворуч – утішливі тури.
Розписано все наперед. За спекотою – грім.
Хтось катом прийшов, я – поетом, а брат – morituri.
З чола міту-карб не зітру споришами канав.
Дійшовши до пекла, наріжу віраж – у бік раю.
Старий і розлогий, немов екзотичний баньян,
Сад мук і гризот через серце моє проростає.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Виноградная лоза - Владимир Штонда Мне 79 лет. Я прихожанин Харьковской Христианской церкви. Пришёл к Богу в 60 и через несколько лет Господь дал мне способность писать духовные стихи.
Спасибо сайту \\\\\\\"Для ТЕБЯ\\\\\\\" за возможность поделиться тем. чем благословил меня Господь, спасибо всем. кто читал или будет читать эти стихи, спасибо за ваши отзывы и оценки. Будьте благословенны!
